Виховна робота

ХТО МИ І ЩО НАС ОБ’ЄДНУЄ?.

ДАВАЙТЕ ПОЗНАЙОМИМОСЬ

Красноїлля ... Це село приваблює вже однією назвою. Адже відомо, що гуцули завжди називали населені пункти просто, невибагливо. Тому й це село так зветься, бо красне (красиве). А прикрашають його ялини, смереки, що твердо пустили корені у гірську землю.

А ще Красноїлля - благословенний край, невичерпне джерело народних талантів. Це мальовничий і дивовижний своєю красою куточок, а її жителі – то талановиті люди своїм високохудожнім декоративно-прикладним мистецтвом. Вони віками збагачують свою майстерність, зачаровуючи світ. Наші учні змалку живуть в оточенні прекрасного.
Тому, реалізуючи завдання формування національної самосвідомості в учнів, як зазначено в «Основних орієнтирах виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», значну увагу педагогічний колектив приділяє формуванню у дітей основних понять про народ, націю, любов до національної культури свого народу, його традицій, звичаїв і обрядів, збереженню і відновленню історії рідного краю, фольклорних джерел свого народу, враховуючи специфіку проживання, колорит регіону, автентичність краю.

Пісня, музика, танець, театральні дійства та декоративно-прикладне мистецтво гуцульського краю єднають гуцулів у єдину родину задля збереження етнографічної неповторності.
Традиції творяться віками і переходять від старших поколінь до молодших, які удосконалюють і примножують їх. Саме це і забезпечує збереження нації.
Головне завдання нашої ліцею – формування ціннісного ставлення особистості до мистецтва. Ціннісне ставлення до мистецтва формується у процесі естетичного виховання і виявляється у відповідній ерудиції, широкому спектрі естетичних почуттів, діях і вчинках, пов’язаних з мистецтвом. Особистість, якій властиве це ставлення, володіє системою елементарних мистецьких знань, адекватно сприймає художні твори, здатна збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва, прагне та вміє здійснювати творчу діяльність у мистецькій сфері. Такі цінності формуємо в школярів шляхом залучення їх до гурткової роботи естетичного спрямування.
Серед різноманітних видів народної творчості одне з провідних місць займає танцювальне мистецтво.
Завдяки участі у танцювальній студії «Едельвейс», діти мають можливість збагнути та виявити власне ставлення до мистецтва через мистецтво танцю. Адже саме воно віддзеркалює традиції краю.

Танець «Красноїльська голубка»

В репертуарі колективу – різножанрові танці та композиції, а саме: українські народні танці, давні гуцульські танці, які традиційні для кожного села. Членами танцювального гуртка відтворено національні танці: «Гуцулка», «Красноїльська голубка», «Тропачок», опришківський танець «Аркан» та жартівливий танець «Пасок». Захоплення танцем надихає дітей на створення нових кроків, фігур.

Танцювальна композиція «Гуцулка на царинці»

Танці, перевтілені дитячою обробкою, органічно увійшли в репертуар танцювальної студії у новій формі. Завдяки творчій праці гуртківців сьогодні ми маємо можливість познайомити широкі маси глядачів з колоритними, запальними танцями наших прадідів. Наш танцювальний колектив є активним учасником шкільних, сільських, районних свят та концертних програм. «Едельвейс» є неодноразовим переможцем конкурсів, присвячених Дню захисту дітей, переможцем районного та учасниками обласного конкурсів художньої самодіяльності, дипломантами регіонального конкурсу гуцульського танцю ім. Я.Чуперчука.
Танцювальний колектив був постійним учасником щорічного традиційного гуцульського народного дійства «Полонинське літо». Завдяки неперевершеній красі духовної культури гуцулів, національної мови танцю дитячий танцювальний колектив став популярним далеко за межами району.
Національний народний танець, його характерні рухи, його мова – найважливіший, найбагатший зв’язок, що з’єднує віджилі, живущі та майбутні покоління народу в одне велике історичне живе зриме ціле… І поки живе в народі національний танець, до того часу живий і народ.
Українські народні та патріотичні танці
Музично-хореографічні композиції:«Україна – це ми», « Україночка», «Країно моя», «Віночок Кобзареві», український танець « Полька з Гудзом», «Весела полька», флешмоб «Мир над Україною», «Сонце нам сяє».
Сьогоднішній колектив – це вже шосте покоління, яке сформоване на духовних надбаннях предків, утверджує нову духовність, творить культурні цінності, будуючи незалежну державу.
Народ створював свої скарби не один день, а віками, тому наше завдання – зберегти і збагатити культурну спадщину дідів і прадідів, щоб гуцульський танець завжди був прикрасою нашого життя.
«Ми щасливі, коли бачимо, що створені нами танці радують людей, змушують світитися вдячністю очі присутніх, і вони – наші численні дорогі гості – в пориві добрих почуттів схвильовано аплодують, схвалюючи наше мистецтво».
Гуцули зберегли звичаї та обряди, що мають коріння у сивій давнині, які чарують своєю магією, особливо ті, які пов’язані зі святкуванням Різдва Христового. Унікальністю таких обрядів є гуцульська коляда. Вона справді - феномен народного творіння. Завдяки чистому помислу та гарячому і невгамовному серцю керівника у ліцеї діє гурток «Гуцульські звичаї та традиції». Вкладаючи у свою працю щедрість душі, вчитель створив колядницький гурт з старшокласників, який продовжує звичаї та обряди своїх прадідів, несучи до кожної домівки звістку добра, правди і любові, пов’язуючи її з народженням Ісуса Христа.

Різдвяна коляда в Красноїллі

На Водохрестя
Гуцульська коляда – це театралізоване дійство, де діти проявляють свої таланти, які генетично закладені в кожного з них. Та найголовніше – чистота помислів, висока духовність, повага до свого роду, його традицій. Формування цих та інших цінностей у дітей є запорукою майбутнього нашої нації.

Настоятель сільського храму з учнівським колядницьким гуртом

Члени нашого колядницького гурту є активними учасниками великої Гуцульської Розколяди, яка відома не лише в області, а й за межами України.

Не залишаються поза увагою і найменші учні, які опановують мистецтво лялькового театру. Ідейним натхненником у його створенні є вчитель початкових класів, який, мандруючи з дітьми у світ загадкової казки, виховує доброту, щирість, милосердя у школярів та вміння відчувати і розуміти художні образи героїв.

Театр «Колобок»
Саме тут учні вчаться цілеспрямовано сприймати, відчувати, правильно розуміти мистецтво, набувають навичок виконувати творчі завдання. В репертуарі театру вистави: «Свято мамі», «Сонячний коровай», «Дмитрикова шкільна пригода». З цікавістю діти збирають матеріал до наступного театралізованого дійства «Тарасова наука». Результатом їхньої праці є численні виступи перед батьками, громадськістю села. Учасники лялькового театру були учасниками обласного семінару методистів початкового навчання, який проходив у школі осінню 2012 року.
Завдяки формуванню здатності до творчої діяльності, у дітей розвиваються художньо-естетичні смаки, емоції, культура мислення та поведінка.

Лялькова вистава «Сонячний коровай»

Цікавою сторінкою життя наших учнів і вчителів є активна участь у сільському самодіяльному гуцульському театрі, який в 1988 році втретє відродився під керівництвом вчителя української мови та літератури Марії Михайлівни Дідушко. За роки своєї творчої діяльності колектив виступав з п’єсами «Верховинці», «Гуцульський рік», «Непросте», «Визволи нас від лукавого», «Олекса Довбуш» на багатьох сільських та міських сценах в Україні і навіть за її межами.

Незабутнім для Гуцульського театру були виступи на Першому фестивалі «Червона рута» в Чернівцях, виступи на сценах львівських театрів імені М.Заньковецької та Юного глядача.

Учасники гуцульського театру

У 2000 році Гуцульському театру випала честь відкривати міжнародний фестиваль «Дев’яте мистецьке Березілля» на столичній сцені Національного драматичного театру ім. І.Франка виставою «Гуцульський рік».

В 2002 році здійснилася заповітна мрія Хоткевича: Гуцульський театр з виставами «Гуцульський рік», «Верховинці» приїхав до Харкова, де взяв участь у ювілейних торжествах до 125-річчя з дня народження Г.М.Хоткевича. Виступи в присутності дочки Галини Хоткевич, що проживала в м. Греноблі, пройшли з великим успіхом.

У 2005 році театр взяв участь у Міжнародному фестивалі багатьох культур «Ґаліція», який розпочався у Львові і продовжився у Польщі.

За 34 роки своєї діяльності народний самодіяльний гуцульський театр є лауреатом майже всіх міжнародних гуцульських фестивалів.

Видатний педагог Ш. Амонашвілі писав: «Дитина – вище творіння Природи і Космосу і несе в собі їхні риси – могутність і безмежність». Пам’ятаючи це, вчителі школи в своїй діяльності керуються святими поняттями: Дитина, Гуманність, Духовність, тому що вони - як Педагогічне сузір’я, за яким можна звіряти напрямок думок і стверджувати практику.

Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, мальовничій землі, в краю Черемоша й Прута, на славній Верховинщині. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки – тут наше коріння, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі.

 Вивчаймо свій край, збагачуймо піснею, добрим словом, спогадом – це цінності, які є основою кожного з нас. Не даймо замулитися і пересохнути нашим національним джерелам, нехай вони поповнюються і дадуть життя сотням чистих струмочків, які збагатять наші душі.

Результатом виховної роботи школи є:

• створення умов для особистісного зростання кожного вихованця;
• інтеграція зусиль батьківської громади, представників державної влади;
• сформованість художньо-естетичних цінностей;
• відродження колядницького гурту, який продовжує традиції гуцульської коляди;
• залучення дітей до збереження і примноження традицій села;
• збір матеріалів про діяльність Гната Хоткевича на Гуцульщині для присвоєння школі імені Гната Мартиновича Хоткевича;
• відзначення 185-річчя заснування школи в с.Красноїлля.